Вервиця з Єрусалимською землею

Вервиця виготовлена із чеських скляних намистин, хрестик і медалик італійського виробництва.

Вервиця (зі ст.-сл. «мотузочка»), або чотки (від ст.-сл. чести «рахувати»), – один із найдавніших християнських молитовних «інструментів» і символів. Мотузка зі спеціальними вив’язаними на ній вузликами (одна з найдавніших форм вервиці) використовується під час повторюваних молитов (наприклад, Ісусової молитви чи молитви «Богородице Діво») для підрахунку їх кількості.

Традиційно чотки/вервиця має 100 або 50 вузликів, що поділені на десятки за допомогою великих намистин. Таким чином, під час молитви на ній щоразу десятикратне повторення Ісусової або Богородичної молитви завершує молитва «Отче наш». Вервиця, як священний предмет, завершується хрестом, а також китичкою, що символізує край Христової ризи, якої торкається молільник, підносячи перед Богом свої молитви.

Чотки/вервиця є обов’язковою приналежністю кожного монаха, однак молитва на вервиці поширена також і серед багатьох мирян. Під час паломництва християни беруть з собою вервиці та освячують їх прикладанням до святинь (чудотворних ікон, мощів святих).